Аналіз і оцінка стану учнівського самоврядування (засідання м/о класних керівників, педагогічна рада).
Другий крок.
Другий крок.
Накреслення завдань самоврядування, виходячи з основної педагогічної проблеми, над якою працює школа та завдань з виховної роботи;
вивчення науково – методичної літератури з проблеми (науково- методичний центр).
Третій крок.
Третій крок.
Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для налагодження координаторської діяльності, вивчення матеріальних
умов функціонування самоврядування.
Четвертий крок.
умов функціонування самоврядування.
Четвертий крок.
Пошук учнів з лідерськими якостями, визначення рівня та перспектив їх розвитку(психологічна служба).
П'ятий крок.
П'ятий крок.
Розробка концепцій самоврядування(рада лідерів).
Шостий крок.
Шостий крок.
Вибори(рада лідерів).
Сьомий крок.
Сьомий крок.
Розробка нормативних документів (МО класних керівників, рада лідерів, педагоги- координатори).
Восьмий крок.
Восьмий крок.
Соціологічне опитування щодо пріоритетних напрямів роботи учнівського самоврядування(рада лідерів).
Дев'ятий крок.
Дев'ятий крок.
Розробка структури самоврядування, визначення центрів та вибір проектів (рада лідерів, педагоги - координатори).
Десятий крок.
Десятий крок.
Створення постійних і тимчасових робочих груп (рада лідерів, педагоги - координатори).
Одинадцятий крок.
Одинадцятий крок.
Нагромадження організаційного досвіду і розширення ролі Самоврядування (рада лідерів, педагоги - координатори).
Дванадцятий крок.
Дванадцятий крок.
Діагностика перспектив розвитку (рада лідерів, педагоги-координатори, педрада).
Основними умовами для функціонування учнівського самоврядування є:
- зацікавленість учнів і педколективу;
- оптимальна структура;
- функціонування на засадах демократії;
- визначення оптимальних методів педагогічного контролю.
Завдання організаційних процесів становлення самоврядування - розв̕язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво.Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.
Структура учнівського самоврядування розроблена, виходячи з його завдань та ролі у навчально- виховному процесі. Між радою учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками існує нерозривний зв'язок як між рівноправними партнерами. Рада учнівського самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, їх рішення обов’язкове для них.У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби.
- зацікавленість учнів і педколективу;
- оптимальна структура;
- функціонування на засадах демократії;
- визначення оптимальних методів педагогічного контролю.
Завдання організаційних процесів становлення самоврядування - розв̕язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво.Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.
Структура учнівського самоврядування розроблена, виходячи з його завдань та ролі у навчально- виховному процесі. Між радою учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками існує нерозривний зв'язок як між рівноправними партнерами. Рада учнівського самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, їх рішення обов’язкове для них.У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби.
Комментариев нет:
Отправить комментарий